Серце та душа Дрогобича у кольорах нафти й солі: місто та його символи у листівках Олега Стецюка

Джерело: Дрогобич.CITY (22.7.2022)

Автор: Лілія Пузанова

У його роботах стільки Дрогобича, скільки солі у самому місті. Краєзнавець Олег Стецюк створює аплікації, у яких кожна деталь має значення. Частину робіт, присвячену Дрогобичу та Бруно Шульцу, Олег оформив у листівки.

Усі ці малюнки — аплікації. Лише цифрові, кожна деталь — вирізана та накладена на тло. Олег згадує, що аплікаціями захопився з 14 років. Це були роботи зі шкіри й тканини.

Ці цифрові аплікації — мій антистрес. Це все зроблено зі злості, у гарному сенсі цього слова. Злість мотивує творити та діяти

“Як дитина в якої мама художниця та усі молодші брати й сестра малюють, я не мав шансів бути поза мистецтвом. А оскільки моя мама ще й шила, у нас вдома було багато тканин різних відтінків та текстур та я завжди мав матеріал для аплікацій. Зараз усе це переніс у цифрову площину — вирізаю фігури та накладаю їх на тло. Але певною мірою процес спростився, адже невірний рух “цифровими ножицями” можна завжди скасувати”, — говорить Олег.

У чому душа та серце Дрогобича й до чого тут дерева

У роботах Олега Стецюка багато дерев, гілок і коріння. А також — місяця. Ось місяць в серці Бруно Шульца, ось — на солі Соляної Королеви, чи світить в рогах оленя.

Дерево для мене прив'язка до місця. Воно часто своїми гілками та коренями тягне нас кудись.

“Насправді у роботах багато символізму. Лезо — це біль, те, що завдає дискомфорту. Часто саме образи, втілені у листівках, є прототипами реальних людей. А символічність тісно переплітається з моїм уявленням про світ”, — говорить дрогобичанин.

Щодо місяця, то він має свою історію. Нерідко саме місяць знаходиться у на символічних місцях: чоло, серце, біля грудей. Олег Стецюк розповідає, що у творчості журналіста, письменника Казімежа Вежинського проводиться паралель між місяцем і Дрогобичем. Потім цю ж паралель проводить письменник Анджей Хцюк, який свого часу написав мемуарні напівоповідання-напівесеї, зокрема присвячені Дрогобичу, у дилогії “Атлантида” та “Місяцева земля”.

Листівки можна відправляти поштою

“Коли я дивлюсь на місяць, місяць дивиться на Дрогобич”, ця фраза є основною для мене. Місяць для мене це не просто супутник Землі, це прив'язка до Дрогобича, до свого міста. Це є образ прив'язаності до свого коріння, те, що тебе поєднує з містом, навіть, коли ти далеко від нього”, — говорить Олег.

Також у Дрогобича є душа та серце. Ви їх легко знайдете на багатьох листівках. Бо серце — то Солеварня, а душа — Церква Святого Юра.

Часто Церква Святого Юра зображена на пагорбі й інколи без хрестів. Бо душа не має релігії, але вона завжди над буденністю. Без душі та серця — місто мертве.

“Церква на листівках трохи ідеалістична у своєму розташуванні, без недолугих будівель навколо, без засміченої площі біля неї. Це сміття сховане чи у м'якому місячному світлі, чи то у моїй уяві. Хотілось би, щоб так було й насправді — щоб площа навколо Світової спадщини ЮНЕСКО була чистою”, — говорить Олег.

Білий — то сіль, а чорний — нафта

Головні кольори його листівок: білий та чорний. Сіль та нафта — як природні ресурси, які створили місто. Також — жовтий та червоний близькі автору, він зазначає, що вони для нього теплі рідні.

“Ці цифрові аплікації — мій антистрес. Це все зроблено зі злості, у гарному сенсі цього слова. Злість мотивує творити та діяти. Й творчість гарний вихід таким емоціям. Тривалий час аплікації були просто моїм хобі, але потім проілюстрував ними збірник “Тріада часу”, а ось зараз все ж за порадою знайомої людини випустив листівки. Частину коштів від придбання скеровую на ЗСУ”, — говорить Олег.

Тематичний конверт до ШульцфестуФото: Фото з архіву Олега Стецюка

Також до Х Міжнародного фестивалю Бруно Шульца випустив тематичні подарункові конверти. У них була земля з місця, де народився Бруно Шульц. Як краєзнавець, Олег точно знає де стояв той будинок. Також — дрібка дрогобицької солі, листівки, закладки у книгу.

Такі символічні набори є для поціновувачів Бруно Шульца та деякі з них поїхали до Польщі. Так, одна жінка придбала конверт, щоб у Польщі поряд була дрібка дрогобицької землі. Бо де б ми не були, наші внутрішні дерева тягнуться до міста, де є наш дім.

Як автор трактує свої листівки

У кожної аплікації є прихований сенс та свій прототип. Їх близько 150, але Олег говорить, що не всі видавав на загал. Він розповів, який сенс вкладав у деякі зображення. Але зауважив, що, однак, кожна людина інтерпретує їх з власного світогляду та у цьому є привабливість сучасного мистецтва.

Ця робота називається "Півтора міста", присвячена трьом найбільшим народам, які творили культурне обличчя Дрогобича: українці, поляки та євреї.

Тому вони тут, як частини вікна, а вікно, це Дрогобич, через яке ми дивимося і сприймаємо місто. Четверта частинка вікна — кожен із нас тут, який залишив, або залишить свій слід.

"Дрогобич — Соляна Імперія Нафти". Початок Дрогобича — це сіль, а продовжився Дрогобич нафтою

Натхненням до виникнення цього образу стала пані Оксана Бунда, працівниця Дрогобицької солеварні, яка символічно тут і зображена, як уособлення Дрогобича, яке виборює право бути само собою і зберегти свою історію.

Пані Оксана, це людина, яка боролася та бореться за долю солеварні, а сіль — це початок міста. Людина, яка працює там вже понад 40 років, а її розповідь про Дрогобицьку Сіль, це любов, яка по-доброму заразна.

Ця "Нафтова Пташка" присвячена молодим Дрогобицьким письменникам та журналістам, тому в пташки дзьобик у вигляді чорнильної ручки. Також, це "дрогобицькі думки, які "летять на папір"

Це поштівка "Грудень" (December). У ній чимало символів. Олень — символ лісів, що оточують Дрогобич. Воїн зліва, тримає герб міста, де замість солі — 9 соляних зірок — це легенди Дрогобича. Справа символічно церква Юра, яка наповнена зорями. Зірки — це люди. Коли він був маленький, цьоця пояснювала, що зірки — це душі тих, хто помер. Тому тут церква, це храм душ, храм тих, хто тут був та буде.

Роги оленя — це наше буденне Дрогобицьке життя, закручене хаотичне. Кожен звір на дереві, це певний день: Птаха — Понеділок, Коза — Вівторок, Змія — С-С-Середа, Кіт — Четвер, Мавпа — П'ятниця, Свиня — Субота, Вовк — Неділя, Заєць — будь-який день, що швидко минає, коли ми щасливі!

Робота присвячена дрогобицькому Парку Новонароджених. Цей парк вічно темний, і деколи складається враження, що в тій темряві інший світ

"УКРАЇНА.ПЕРЕМОГА", робота поза циклом. Ми вбиваємо російський імперіалізм (Корона), їхнє військо, та їхню "братську любов". Робота створена ще перед початком повномасштабного вторгнення і була опублікована попередньо на сторінці у Facebook.

Майже всі ці листівки з циклу "Коріння Вічности". Вони є у продажу, купити їх можна у туристично-інформаційному центрі Дрогобича. Частина коштів з продажу йде на підтримку ЗСУ.