Дрогобич на львівській виставці 1877 року

Дехто, хоча б краєм вуха, чув про грандіозну крайову виставку у Львові 1894, яку відвідав австро-угорський імператор Франц Йосиф І. Однак, такі виставки відбувалися і в попередні роки, де своє місце під сонцем було і в міста Дрогобича. 6 вересня 1877 Львові відкрилася перша Крайова рільничо-промислова виставка на пляці Яблоновських (тепер тут площа Петрушевича).

Такі виставки у світі вже давно тоді стали трендом, особливо, у ІІ-й пол. XIX ст., яке подарувало світу чимало винаходів: телефон, дирижабль, автомобіль, динаміт, фонограф, тощо. Такі виставки були цікаві тим, що можна було побачити пристрої, які ще не набули свого поширення, але однозначно пророчили собі велике майбутнє. Окрім пристроїв були на показ різні товари, які демонстрували локальну особливість та колорит.

__________

Окремо був присутній досить елегантний павільйон міста Дрогобича (див. на фото Ед.Тшемеського). Він постав відповідно малюнку-проекту пана інженера Берського.  Цей та інші павільйони репрезентували кращі зразки архітектури.   

Можна помріяти, що колись в Дрогобичі спорудять подібний павільйон, який стане туристичною окрасою міста. Адже вигляд його дещо віддалено нагадує старожитні ятки, які були на дрогобицький площі Ринок при старій ратуші. 

Що було у дрогобицькому павільйоні? 

Про "Дрогобицький павільйон" нам більш детально розповідає видання "Wystawa Krajowa Rolnicza i Przemysłowa" (1877) та "Gazeta Lwowska" (за 20 вересня, 1877, №235): і не тільки. В ньому були як вироби з дерева, так і овочі та фрукти з Дрогобича та його околиць. 

У самому центрі павільйону міститься виставка дрогобицької фабрики братів Адама і Сильвестра Берських (Pierwszа krajowа fabryka parowa kołeczków amerykańskich braci Adama i Sylwestra Berskich w Drohobyczu); великий годинник виконаний скарбовим надстражником паном Василевським (p.Wasilewski), вироби бронзовника пана Ґотліхера, які були розкуплені; взуттєві вироби пана Ляховича і Кавецького, ручні вироби п.Борна, вовняні вироби п.Фіяли, слюсарські вироби п.Вішинського, вироби ковальські п.Геврика... 

 У часописі "Wystawa Krajowa Rolnicza i Przemysłowa" за той рік читаємо:

"На дубовому столі, зроблений з великою пильністю та акуратністю столяром п.Ступницьким в Дрогобичі, оглядаємо зі смаком зроблену касетку, що містить у собі 12 штук дуже вишуканих цигарничок, зроблених з пагонів ялини вчителем музики паном Коритинським. До внутрішнього оформлення павільйону доклалася інші маленькі вироби мотузкаря пана Боторовича, котрі зі смаком є розвішані між стовпами, представляючи нам вироби мотузок, ліневок, шнурів, плетені паски... Що і пані дрогобицькі не пасли задніх, свідчать найкращі вироби панни... котра зробила прегарний букет із зимного воску... роботи пані Яблонської. Вироби із земного воску, котрі виставила фабрика П.Д.Ґартенбеґ Лявтербах і Ґольдгаммера, заслуговує на всяку похвалу, насамперед віск Аполо є таким оманливим, не лише білістю, але також і запахом, що треба було б бути знавцем, аби його не вважати за бджолиний віск.... Огородництво і садівництво в Дрогобичі мають усі умови на славу пам'ятати свідчать зразки пані Штрассерн, яка виставила величезного розміру кавуни, буряки, капусту, цибулю та інші коренеплоди, як ще фрукти, котрі надіслав з Трускавця пан Франчішек Крал. Жито, котре надіслав п.Франчішек Пфланцер, вирізняється чистотою і незвиклого розміру зерна..."

Тоді ж пишуть, що Борислав й Дрогобич був представлений в окремому нафтовому павільйоні, де була виставка продуктів з нашої терени, що стало своєю родзинкою для відвідувачів. Цією "нафтовою виставкою" керував пан Фрідберґ, гірничий інспектор  з Борислава. Писали, що експонати показують наскільки багата околиця бориславчан. Окрім сирої нафти та її дистилятів був представлений земний віск (озокерит) та похідні від нього вироби.

Додаток: 

Про "Дрогобицький павільйон" у "Gazeta Lwowska" (за 20 вересня, 1877, №235, С.4.): 

"Pewna część okazów przemysłu domowego mieści się w osobnym pawilonie zbudowanym przez miasto Drohobycz. W pawilonie tym mieści się zbiorowa wystawa wyrobów drohobyckich rzemieślników. I tak mamy tu wyroby powroźnicze Jana Batorowicza, parkiety Karola Stupnickiego; rozmaite okazy skór safianowych; wyroby sukiennicze, Jana Fijały; szewskie, Jana Lachowicza; farbiarskie, Józefa Habna; kowalskie, Jana Hewryky i bednarskie, Michała Barana. Bardzo gustowne są kufry podróżne, wielkich rozmiarów, obleczone płótnem żaglowem; pod względem formy i trwałości mogą one rywalizować z wyrobami zagranicznemi. Pawilon ten mieści w sobie takźe okazy wyrobów fabrycznyrh. Pierwsza galicyjska fabryka parowa kołków arnerjkańskich do butów, braci Berskich w Drohobyczu, przysłała swe wyroby. Do niedawna sprowadzano te kołki z Ameryki, obecnie mamy je w kraju. Kompetentni w tej mierze rzemieślnicy utrzymują,  źe kołki drohobyckie przewyźszają o wiele kołki amerykanskie nietylko dobrem wykonaniem, ale głównie wybornym materyałem, który nie kryszy się pod młotem. W tym samym pawilonie  mieszczą się takze okazy nafty s wosku zlimnego, z kopalni pp.  Gartenberga, Lauterbacha i Goldhammera. Nadmienić wypada, że wosk ziemny wysyłany bywa z Drohobycza aż do Czech celem oczyszczenia i dopiero: potem wraca do kraju".

Автор: Олег Стецюк (Oleh Zeitung)

*вперше матеріал було опубліковано осіннь 2019 року на сайті "Змістовно" (не існує)