Кафе «Мазох» та бібліотека Стефаника: 9 «дрогобицьких місць» Львова

Автор: Олег Стецюк

Джерело: drohobych.city (4 лютого 2021)

При згадуванні Львова і Дрогобича одразу виринають слова австралійського письменника з Дрогобича Анджея Хцюка: «Львів є лише дальшим продовженням Дрогобича, а Дрогобич — дальшим передмістям Львова». Адже Львів доповнюють багато міст, одним з яких є Дрогобич. Коротко зупинимося на декількох «дрогобицьких» місцях, які можна надибати у місті Лева.

Вулиця Чупринки

Внизу біля журфаку ЛНУ ім. Франка є каналізаційний люк з написом «Дрогобич». Наче дрібничка на вулиці Чупринки біля лікарні, але стаєш на нього й ось воно — відчуття свого рідного міста. Нехай дурно звучить, але приємно.

«Пузата хата»

А далі йдемо від університету Франка до «Пузатої хати», де спускаємось вниз та сідаємо за столик, над котрим висить кований герб міста Дрогобича, і ось воно — знову рідне «іскрить» очі.

Кафе «Мазох» та кнайпа «Під Золотою Розою»

Можна зазирнути й в одне особливе місце на вулиці Сербській, де розташоване славнозвісне «Мазох-кафе», а там на стінах малюнки нашого письменника та художника Бруно Шульца.

Автор: Юлія Бондар

Його творчість в оформленні стін культивує ще один відомий львівський заклад — кнайпа «Під Золотою Розою», де при вході можна побачити репродукції фресок з вілли Ляндау: «Закохані» та «Дерева з пташкою».

Бібліотека Стефаника

Автор: Юлія Бондар

У головній будівлі бібліотеки ім. Василя Стефаника (вулиця Стефаника, 2) можемо також побачити клаптик, пов'язаний із Дрогобичем. Тут є один вітраж розміром 380*280 см, встановлений у 1991 році. На ньому зображений наш відомий земляк Юрій Дрогобич-Котермак, який був ректором університету в Болоньї. Його творцем є львів’янка Оксана Романів-Тріска.

Вулиця Юрія Дрогобича

На карті Львова також можна знайти вулицю, яка названа іменем Юрія Дрогобича. Вона з’явилася у 1993 році та розташована неподалік Львівського національного університету ім. Франка, є бічною від вулиці Костюшка. До того ж, є ще одна вулиця Дрогобицька — бічна від вулиці Городоцької, біля 5-ї комунальної поліклініки.

Автор: Юлія Бондар

Вілла Стефановичів

Будинок на вулиці Глінки, 5 був споруджений на початку ХХ століття за проєктом львівського архітектора Артура Шлеєна. Це була приватна вілла для Антонія Стефановича — талановитого художника вірменського походження. Він переїхав до Дрогобича у 80-х роках XIX століття, де працював до 1891 року вчителем рисунку в місцевій гімназії ім. Франца-Йосифа І. Останні роки припадають на період, коли тут вчився класик української літератури Василь Стефаник.

Автор: Олена Високолян

У цій же гімназії був вчителем малювання для знакового художника Ефроїма Лілієна. До слова, наш художник був одним із тих, хто виконував розписи у львівському оперному театрі. З часу дрогобицького періоду життя до нас дійшло кілька картин, які знаходяться у колекції Львівської національної галереї мистецтв. До речі, його син Каєтан Стефанович (1886-1920) народився у Дрогобичі. Батька та сина ще називають «два обличчя Львова епохи модерну».

Дім Сеґаля

Автор: Юлія Бондар

Дім на вулиці Чайковського, 6 належав адвокатові Адольфу Сеґалю, який походив з Дрогобича. До речі, його сестра Євгенія у Дрогобичі на площі Ринок була власницею аж двох кам’яниць, які збереглися до нашого часу.

Будинок профспілок

Автор: Юлія Бондар

У передвоєнному Львові на проспекті Шевченка, 7 розташовувався центральний офіс (офіс дирекції) дрогобицької нафтової компанії «Польмін» (Polmin), яка, як вважають, була у свій час найбільшим нафтопереробним підприємством Європи.

А які «дрогобицькі місця» в інших містах знаєте ви?