Скандал у пекарні та тимчасове помешкання Франка. 5 цікавих фактів про вулицю Жупну в Дрогобичі

Автор: Олег Стецюк

Джерело: drohobych.city (опубліковано 18 березня 2021)

На карті Дрогобича є вулиця, яка несе у собі відгомін солеварної історії міста. Адже саме сіль дала йому початок та розквіт. Це одна з найдавніших вулиць — Жупна. Вона веде до жупи — солеварні, котра вважається найдавнішим підприємством в Україні. До того ж Жупна — одна з небагатьох вулиць, яка зберегла свою назву без змін і впродовж ХХ століття.

Жупна брама

Найдавніша назва вулиці – Краківська, котра вела до жуп і починалася Краківською брамою, пізніше вона вже називалася Жупною. Історик Леонід Тимошенко подає цікаві фрагменти про історію Дрогобича з рукопису, опублікованого у місцевому періодичному виданні перед Першою світовою війною. «…далі вал, де свині ятки поперек пляцу, зараз відкритого – вулиця Конарського аж по дім Залеля Гершдорфера. Тут, де схрещуються чотири вулиці, була друга брама, яка називалася Жупною, як вказує люстрація 1663 року, «брама, якою їздять на вежі жупи».

Цей згаданий дім Гершдорфера локалізується за нинішньою адресою вулиця Жупна, 5 (навпроти вілли Нєвядомського), де схрещуються кілька вулиць. Хоча у книзі передвоєнного дослідника міста Мціслава Мсцівуєвського «Z dziejów Drohobycza» (1935) є план оборонних споруд Дрогобича, де в цьому місці браму автор книги не позначає, а подає її на стику кутів Ринку навпроти костельної вежі-дзвіниці.

Вже на малюнку нашого дрогобицького художника Фелікса Ляховича подається теоретична реконструкція міста, де в нього Жупна брама є у місці саме біля вілли Нєвядомського

Іван Франко

На вулиці було тимчасове помешкання Івана Франка у кравця Івана Гутовича (вулиця Жупна, 16), від якого він записав різні історії. Серед них – «Як москаль долотом рибу ловив» (1870).

Ефроїм Лілієн

На розі вулиці Жупної та Маріїнської жив талановитий німецький графік Ефроїм Моше Лілієн. Про нього Бруно Шульц писав, що то був його «містичний шлюб із мистецтвом». У 14 років старший брат приніс йому позичену книгу з ілюстраціями Лілієна.

У 1893/4 році в домі Лілієна на вулиці Жупній навіть гостював Марек Еренпрайс, який згодом був головним рабином шведської столиці – Стокгольма. На жаль, той дім не зберігся.

Вілла Нєвядомського

Початок вулиці творить імпозантна вілла початку XX століття Яна Нєвядомського, який був дрогобицьким бургомістром та пекарем. В асортименті пекарні Невядомського були: цісарські булочки, карлсбадське печиво, хліб «ґрахама» тощо.

Перед Першою світовою війною з пекарнею трапився свій «маленький» скандал: в печиві почали знаходити тарганів. Тоді жартували, що розвиток таргана в шлунку людини зможе дослідити своїм рентгенівським променем Гіммель (власник будинку, який ми нині називаємо «Вілла Б’янки»).

«Перенесена річка»

Вулиця Жупна колись була коротшою, ніж нині. Що трапилося? Просто «пересунули» річку Побук трішки далі, чим збільшили довжину вулиці, але зменшили саму площу площі Зварицької, яка йшла за жупним мостом.

Він маркував кінець вулиці, який також згодом перенесли від вулиці Жупної. Та площа була перед самою солеварнею, яка не одне століття діє на Зварицькому передмісті, де працюють солевари, яких ми називаємо зваричі та жупники.